До 155 - річчя від дня народження Грінченка Б.Д. (1863-1910)
- 9 грудня 1863 року народився Борис Грінченко, український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, перекладач, учений, мовознавець, етнограф, громадсько-культурний діяч.
- Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».
- У 5 років Б. Грінченко навчився грамоти, і з того часу зростав серед книжок батьківської бібліотеки - Вальтера Скотта та Віктора Гюго, Миколи Гоголя та Олександра Пушкіна. Справжнім одкровенням став для нього "Кобзар", що і визначило його письменницьку долю - під впливом творів Т. Шевченка юнак почав писати українською мовою.
- Народившись у рік заборони української мови, Борис Грінченко увійшов в історію, літературу, культуру як оборонець усього національного. У нього і псевдонім був промовистий, символічний - "Вартовий" - той, хто стоїть на сторожі, оберігає, охороняє.
- Усе своє життя, лише 46 років, Борис Грінченко віддав невтомній праці на благо української культури. "Він більше працював, ніж жив", - кажуть про нього сучасники.
Хронологічна таблиця творчої спадщини Бориса Грінченка
Збірки віршів
1884 рік — «Пісні Василя Чайченка».
1886 рік — «Під сільською стріхою».
1893 рік — «Під хмарним небом».
1893 рік — «Хвилини».
1895 рік — «Пісні та думи».
Проза
1885 рік — оповідання «Сестриця Галя», «Сама, зовсім сама».
1888 рік — оповідання «Каторжна».
1890 рік — повість «Сонячний промінь».
1890 рік — оповідання «Олеся».
1891 рік — повість «На розпутті».
1891 рік — оповідання «Украла».
1894 рік — оповідання «Екзамен».
1897 рік — оповідання «Дзвоник».
1900 рік — оповідання «Палій».
1900 рік — повість «Серед темної ночі».
1901 рік — повість «Під тихими вербами».
П’єси
1897 рік — «Ясні зорі», «Нахмарило».
1898 рік — «Степовий гість».
1899 рік — «Серед бурі».
1899 рік — «На громадській роботі».
Поеми
1889 рік — «Лаврін Костер».
1889 рік — «Беатріче Ченчі».
1892 рік — «Хома Макогін, убогий наймит».
1897 рік — «Матільда Арюманте».
1902 рік — «Дон Кіхот».
1895–1899 рр.— етнографічний збірник у трьох томах.
1907–1909 рр.— «Словарь української мови» (4 томи)