Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради

Використання  інноваційних технологій

у роботі спеціалістів психологічної служби

з питань попередження торгівлі людьми

Любов Дмитрівна Похил,

завідувач Центру практичної психології

та соціальної роботи

відділу освіти

управління освіти, молоді та спорту

Смілянської міської ради

Проблема торгівлі людьми, зокрема жінками та дітьми, забезпечення норм законодавства щодо захисту їх прав стає дедалі актуальнішою в нашому суспільстві. Опитування населення виявляють значний відсоток бажаючих виїхати з України. Науковці відмічають, що проведення жорсткої міграційної політики не протидіє, а іноді навпаки сприяє явищу торгівлі людьми.

За оцінками експертів, від 3 до 7 млн. українських громадян працюють за кордоном. Абсолютна більшість з них влаштована там нелегально, що створює умови для експлуатації, порушення прав людини, торгівлі людьми [2, с.8].

Практичний досвід роботи із запобігання торгівлі людьми та безпосереднє спілкування з особами, які бажають їхати працювати за кордон, та з тими, хто повернувся звідти свідчить, що велику негативну роль у поширені в Україні злочину «торгівля людьми» відіграє погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном, а також про наслідки нелегального працевлаштування за кордоном [1, с.17].

5 березня 2013 року на базі Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 відбувся виїзний обласний семінар-практикум для спеціалістів психологічної служби закладів освіти Черкаської області «Система роботи спеціалістів психологічної служби з попередження торгівлі людьми». Семінар проходив за методичної підтримки Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна».

У роботі семінару взяли участь 64 спеціаліста психологічної служби установ та закладів освіти Черкаської області – керівники психологічних служб міст/районів, соціальні педагоги та практичні психологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів, а також завідувач міського методичного кабінету Смілянського відділу освіти, 10 учнів-волонтерів психологічної служби Смілянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 11, 2 спеціалісти Смілянського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, представники ЗМІ м. Сміла [3].

Актуальність ключового питання семінару, а саме важливості своєчасної організації ефективної системи роботи спеціалістів психологічної служби закладів освіти різного типу з попередження торгівлі людьми з усіма учасниками навчально-виховного процесу (учнями, батьками, педагогічними працівниками) окреслили у вступній частині семінару Тетяна Володимирівна Войцях, координатор семінару-практикуму, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи Черкаського ОІПОПП [3].

Практична частина семінару проходила у формі квесту - інтерактивної гри, що передбачає поетапне виконання квестерами (гравцями, учасниками семінару) визначених завдань, рухаючись від «станції» до «станції», дає змогу “пережити та відчути”, не потрапляючи в ситуацію загрози у реальному житті.

Ведучими восьми ігрових секцій були учасники творчої групи з підготовки обласного семінару-практикуму під керівництвом Тетяни Войцях, методиста ОЦППСР Черкаського ОІПОПП, а саме: Наталія Косенко, соціальний педагог Смілянської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ст., Тетяна Поліщук, соціальний педагог ДНЗ «Смілянський ЦППРК», Світлана Линник, соціальний педагог Смілянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, Ольга Перепада, практичний психолог Ватутінського ЦППСР, Олена Потапенко, соціальний педагог Драбівського НВК, Оксана Андрійчук, практичний психолог Смілянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 15, Вікторія Стригун, соціальний педагог Смілянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ст., Олена Козова, соціальний педагог Смілянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 [3].

Побувати у ролі учасників квесту, відпрацювати практичні навички взаємодії у групах з метою набуття досвіду використання інтерактивних форм роботи у своїй подальшій діяльності з учасниками навчально-виховного процесу, поглибити власні знання з означеного питання, “пережити та відчути” нові відчуття – таке пропонують не часто у нашому житті! 

Ми, дорослі, взаємодіємо з підлітками, намагаємось навчити їх робити вибір у власному житті, приймати відповідні рішення, застерегти від помилок та необачних вчинків, та всі вони мають прожити своє життя, самостійно роблячи свій власний життєвий вибір. Адже ні для кого не секрет, що сучасні підлітки – нестандартні, з креативним, критичним мисленням. Стандартні форми та методи взаємодії з ними не спрацьовують.

Проходячи реєстрацію, кожен учасник отримав папку з матеріалами, навіть не підозрюючи про те, що саме від внутрішнього змісту отриманого залежить їх подальша “доля” та участь у грі. (Досить часто так буває у нашому житті: нам пропонують щось, про справжнє значення чого ми навіть не здогадуємось, ми з легкістю погоджуємось на пропозицію, а потім наше життя змінюється...ТА ЧИ ЗАЖДИ НА КРАЩЕ ?).

Зацікавлення та здивування учасників викликав той факт, що при реєстрації кожному було видано “паспорт”, у якому прописувалося прізвище та ім’я людини – отримувача. “Навіть паспорт даєте?!.. А навіщо мені цей папірець? Що я маю з ним робити?”, - здивовано запитували одні. Інші брали мовчки, відчуваючи спантеличення, проте нічого не запитували...  Були й такі, які також не питали, проте загадково посміхалися, розуміючи, що все не так “просто”, якщо дають – значить потрібно.

Визначаючи шлях пересування та час перебування по станціях, пояснюючи правила гри учасникам семінару, Тетяна Володимирівна використала активну форму об’єднання команд за кольорами. (Кольорові квітки, до яких прикріплені складені навпіл записки, були ознаками об’єднання команд. А що ж там у записках? Саме вони й містили у собі інформацію, про те, яку із запропонованих ролей: «капітан», «штурман», «таймер» чи «учасник команди» буде виконувати кожен гравець. Все це було у папках, які учасники отримали на реєстрації). Під час оголошення правил гри було також проговорено за що команди можуть отримати бонуси, а за що, навпаки – втрачати бали. Підрахування балів проводилося на останньому етапі, під час підведення підсумків гри.

У залі панувала атмосфера відкритості, підвищеної активності, збудження та безладу, забарвленого лише в яскраві позитивні емоції. (У нас, дорослих, це буває досить рідко...).

Почуття згуртованості та командний дух – все, що потрібно для успішної співпраці в команді! Було сформовано 6 команд, у кожній з яких був свій капітан, таймер та  штурман,  всі інші були учасниками команди. Гра включала у себе 6 станцій, на які  команди прибували у різний час, за різними маршрутами.  Починалася вона лише за умови повної сформованості команд, зібрання усіх її членів. Команди стартували одна за одною. Проходячи “Старт”, усі вони отримали маршрутні листи, за яким рухалися до І станції, кожна команда – до своєї. Інші маршрути команди отримували на наступних етапах гри.

Робота на станціях передбачала виконання завдань, що стосувалися питань попередження торгівлі людьми відповідно до тематики семінару.

Першим завданням, яке виконували квестери, був трихвилинний тест. Найцікавіше почалося одразу! Кожному необхідно було виконати завдання за 3 хвилини (та насправді набагато швидше!). Опинившись у ситуації, коли тебе постійно підганяють  під час виконання завдання, не маючи змоги зосередитись  та відволіктися бодай на секунду, кожен з учасників фактично потрапив у ситуацію, яку використовують  торгівці людьми (не має змоги оцінити реальність та правдивість інформації за браком часу, неможливість зосередитися на запропонованій угоді, усе вирішується занадто швидко, без усвідомлення реальності). Усе залежить від реакції на стрес ! Деякі гравці команд одразу почали відповідати на запитання, так і не зрозумівши навіщо він їм запропонований. І лише дійшовши до останнього запитання – зрозуміли, що потрапили «на гачок». Були й такі, які виконували тест не вперше, та все одно включились в роботу разом з усіма, так і не зробивши відповідні висновки із отриманого колись досвіду (як то кажуть «наступили на ті самі граблі» - це досить поширене явище у нашому суспільстві: отримати знання, проте не застосувати їх на практиці у житті. Такі люди є потенційними «жертвами» не лише торгівців людьми. Потрапляючи у ситуацію ризику, вони «пливуть за течією», разом з усіма. Як правило, це закінчується не завжди позитивними наслідками для них.). Інші переможно усміхалися: маючи досвід виконання означеного завдання колись, вони чітко знали до чого це призводить. Тому, прочитавши перші два запитання, вони завершили виконання тесту та з цікавістю спостерігали за іншими…

Аналізуючи виконання завдання, ведучі станцій ще раз наголосили, що ситуації можуть бути різні, але ризик потрапити в ситуацію з негативними наслідками досить високий.

Підбираючи завдання для учасників, ведучі ігрових секцій, якими стали учасники творчої групи, доцільно використали гру “Рожеві окуляри”. Саме використання різних кіл означеної гри на І, ІІ, та ІІІ станціях дало змогу гравцям поглибити рівень знань з питань попередження торгівлі людьми, навчитися працювати на єдиний командний результат.

На ІУ станції діяла “Дошка оголошень”. На «Дошці» розміщувались оголошення стосовно різних варіантів виїзду за кордон. Ведучі  пропонували  гравцям працевлаштування, навчання та відпочинок у країні, яку група обрала  самостійно. Рекламуючи різні послуги власної компанії, менеджери мотивували учасників гри віддати їм паспорти, отримані під час реєстрації, для оперативнішого оформлення відповідних документів на поїздку, роздавали конверти, запевняючи, що всередині їх є повний пакет медичного обслуговування. Які ж дії гравців у таких ситуаціях?

Власного “паспорта” не віддав ніхто. Це порадувало! Лише відкривши конверти з медичним обслуговуванням гравці побачили, куди на справді могли потрапити: боргова кабала, трудова експлуатація, відбирання документів, медичні препарати з простроченим терміном дії й інше... але так вчинили не всі...Обговорюючи ситуацію потім, кожен зробив відповідні висновки. Працюючи ведучими на цій станції, спеціалістам було нелегко мотивувати деякі команди учасників  зупинити вибір саме на їхній агенції, що свідчило про достатній рівень освіченості учасників з означеного питання.

Перебування на У станції дало змогу кожному учаснику гри  висловити власну точку зору по відношенню до певних запропонованих ситуацій. Простір в аудиторії, де відбувалась конфронтація був умовно розподілений на сектори з позначками “Так”, “Ні”, “Не впевнений”. Усі квестери мали змогу зайняти таку позицію, яку вважали за потрібне. На станції відбувалося бурхливе обговорення ситуацій між гравцями. Кожен відстоював власну точку зору та переконував інших у правильності власного вибору  або змінював її в разі переконання іншими. Так у суперечках народжувалася істина.

ІУ та У станції мали на меті розкрити причини та шляхи потрапляння у ситуацію торгівлі людьми, відпрацювати навички готовності  до співпраці та групової взаємодії. Це сприяло формуванню почуття згуртованості, колективної єдності, відповідальності за результат усієї команди, розкриттю творчого підходу у процесі вирішення проблемних ситуацій.

УІ станція дала змогу учасникам усіх команд проявити свій творчий потенціал, креативний підхід та нестандартне бачення проблеми торгівлі людьми у сучасному суспільстві шляхом створення групових колажів, презентація яких відбувалася на 8 станції – останньому етапі семінару, у ході підведення підсумків.

Учасники квесту були настільки захоплені грою, що пересувалися від станції до станції набагато швидше ніж це було заплановано. Через це деяким командам необхідно було чекати в черзі, щоб потрапити на відповідну станцію. Позитивним було те, що під час очікування своєї черги кожна команда мала змогу отримати бонуси за виконання додаткових завдань - вправ – рухавок, проведених Тетяною Володимирівною. Учасники з величезним задоволенням завзято виконували усі запропоновані завдання. Все це ще більше спряло створенню позитивного психологічного клімату в командах учасників.

У ході практичної частини семінару 7 станція під назвою “Іноземна кав’ярня» була єдиною, де всі одночасно зустрілися, але приховувала в собі певні несподіванки. Зустрівшись у вістебюлі, усі команди та учасники наперебій ділилися враженнями від пройдених етапів гри, бурхливо обговорювали ситуації, у які потрапили та активно агітували за єдиний правильний вихід з них (у кожного він був – свій). Спостерігаючи за всим, що відбувалося навколо мене, складалося враження, що у вістебюлі літає рій бджіл і всі вони гудуть  одночасно.

Того, що було запропоновано на цій станції не очікував ніхто з учасників. На порозі “Іноземної кав’ярні» команди зустрічав ”конферансьє” (учень 10 класу, волонтер психологічної служби), спілкуючись з прибулими командами, які бажали потрапити до “кав’ярні”, він пропонував їм “незвичайне пригощання”: в цукерниці, яку він тримав у руках, були різнокольорові папірці, згорнуті в трубочку. Не розуміючи навіщо це, але настільки захопившись процесом гри, що все інше вже було не настільки важливим, капітани команд, витягували “лотерейки” з цукерниці. І лише розгорнувши папірець та прочитавши надпис на ньому, зрозуміли, що це – скоромовки. Їх необхідно було вивчити та розповісти ”конферансьє” всією командою. Чим швидше – тим краще! Хто перший розповість, той першим потрапить до “кав’ярні”! Учасників накрило черговою хвилею позитивних емоцій та неприхованої щирої радості від спілкування одного з одним, усіх разом! Усі команди успішно виконали завдання!

Творчий потенціал учасників вийшов за “межі рамок”, які були у кожного на початку семінару. Обмеження та відстань у спілкуванні до закінчення гри зникли, ніби їх ніколи й не було. Замість багатьох різнобічних уособлених “Я” на підведенні підсумків семінару було 6 колективних “Ми”, які набули навичок формування безпечної поведінки у ситуації ризику та  конструктивної групової співпраці -   це було результатом використання інтерактивних форм взаємодії у практичній діяльності спеціалістів психологічної служби закладів освіти різних типів Черкаської області. Квест об’єднав усіх навколо питання щодо  попередження торгівлі людьми!

Кульмінацією та логічним завершенням продуктивної співпраці стало завдання, яке спонукало до усвідомлення застосування різних форм роботи (від індивідуальних до масових) з учасниками навчально-виховного процесу. Наклеюючи групові, масові, колективні та індивідуальні форми роботи спеціалістів психологічної служби з учасниками навчально-виховного процесу з метою попередження та запобігання ситуації торгівлі людьми, гравці склали пазл, який і став підсумковою колективною роботою у діяльності семінару-практикуму.

По закінченню усі, хто брав участь, отримали «валізу в дорогу»,  наповнену методичними посібниками, інформаційними матеріалами та електронними носіями з питань протидії торгівлі людьми (наданих МЖПЦ «Ла Страда – Україна»).

Учасники семінару подякували за створення умов для продуктивної співпраці та отримані практичні навички керівнику та організаторам, висловили побажання щодо подальшої співпраці.

Список використаної літератури

1.   Запобігання торгівлі людьми в системі професійно-технічної освіти : навч.-метод. посіб./ І.Д. Звєрєва, Р.М. Зеленський, Н.С. Калашник [та ін.]; Міжнар. жін. правозахисн. Центр «Ла страда Україна». – К.: Україна, 2008. - 284 с.

2.       Соціальна профілактика торгівлі людьми: Навчально-методичний посібник / За ред.. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2007. – 352 с.

3. Електронний ресурс http://oipopp.ed-sp.net/component/option,com_metod/metodTask,metodDetails/catid,923/metodId,1508/Itemid,51/ – Назва з екрана.

Похил Л.Д. моб. тел. 0971368607