Що ми, дорослі, можемо зробити для того, щоб заспокоїти дітей і допомогти їм розібратись у своїх думках та почуттях стосовно соціально-політичної ситуації в країні, її впливу на родини та громади?
Постійний контакт з дорослими та друзями допоможе дітям відновити почуття безпеки. Не варто шкодувати часу та зусиль для того, щоб допомогти іншим. Спілкуйтесь між собою, діліться досвідом, страхами, проблемами – у такий спосіб можна підтримати одне одного. Саме так можна привести до ладу власні думки та переживання, підготуватись до питань дітей.
- 1. Варто говорити про події в стінах навчального закладу – не завжди корисно радити дітям «просто забути про все». Вислуховуйте те, що говорять діти, аналізуйте їх відчуття та досвід. Обговорюйте з ними почуття та думки, що цілком природно виникають за таких обставин.
- 2. Діти повинні знати, що ви завжди готові їх вислухати – будьте готові до діалогу з ними.
- 3. Взаємна підтримка ровесників надзвичайно важлива – створюйте умови за яких діти будуть разом не лише навчатись, а й гратись, виконувати спільні доручення.
- 4. Переконуйте дітей, що навчальний заклад максимально безпечне місце для них – дайте зрозуміти дітям, що дорослі роблять усе можливе для того, щоб вони почувались у безпеці.
- 5. Будьте готові до непростих запитань – людям, а особливо маленьким дітям важко збагнути, чому відбувається лихо, руйнування. Тому завданням дорослих є дати чітку відповідь на поставлені запитання. Не варто давати неправдивих обіцянок чи марних надій, але розкажіть дітям, що різноманітні рятувальні організації, міністерства, служби роблять все можливе для відновлення порядку та миру.
- 6. Підтримуйте дітей у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху – допоможіть їм обрати кращі стратегії для тієї чи іншої ситуації. В першу чергу з’ясуйте, які саме способи уже допомагали їм долати свої страхи та переживання в минулому.
- 7. Відновіть відчуття нормальності – будьте спокійні та врівноважені, намагайтесь передати свій стан дітям, намагайтесь максимально швидко повернутись до «повсякденної рутини». У цьому вам допоможуть звичайні справи – виконання домашнього завдання, обговорення подій, що відбувались протягом дня.
- 8. Зберіть максимум інформації про систему переадресації для дітей, які можуть потребувати додаткової підтримки та допомоги – такі послуги можуть надаватись спеціалістами державних установ і професійних організацій. Якщо у когось з дітей спостерігаються серйозні проблеми, які не зникають з плином часу, то таку дитину варто спрямувати на отримання спеціалізованої допомоги.
- 9. Не забувайте піклуватись про себе – бережіть власне емоційне та фізичне здоров’я. Адже тільки здоровий дорослий може підтримати дитину, та допомогти їй. Діти, які бачать навколо себе спокійних та бадьорих дорослих, починають і себе відчувати так само.
Підготовлено завідувачем ЦППСР Ю.С.Волошиною за матеріалами посібника «Перша психологічна допомога дітям» міжнародної організації Save the Childer.
